Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області інформує

опубліковано 08 жовтня 2019 року о 14:59

02.12.2020 р.

До відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Павлоградському регіоні Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області звернулась заявниця з проханням надати роз'яснення щодо необхідності здійснення корегування заробітної плати при наданні щорічних відпусток найманим працівникам у випадку підвищення мінімальної заробітної плати.

Головний державний інспектор відділу Наталія Старікова надала наступне роз’яснення.

Обчислення середньої заробітної плати, зокрема для оплати часу щорічної відпустки, проводиться у відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі – Порядок). Пунктом 2 Порядку визначено, що обчислення середньої заробітної плати здійснюється виходячи із нарахованої працівникам заробітної плати за 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки. Якщо працівниками відпрацьовано менше 12 календарних місяців, то обчислення середньої заробітної плати провадиться виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто, з першого числа місяця після оформлення до першого числа місяця, в якому надається відпустка.

Пунктом 10 Порядку визначено, що у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.

Коефіцієнт, на який необхідно прокоригувати виплати, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, розраховується шляхом ділення окладу (тарифної ставки), встановленого після підвищення, на оклад (тарифну ставку) до підвищення.

У разі зміни посадового окладу (тарифної ставки) працівникові у зв’язку з переведенням на іншу вищеоплачувану роботу (посаду) тощо, коригування середньої заробітної плати не проводиться.

Відділ з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Павлоградському регіоні ГУ Держпраці у Дніпропетровській області

Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 76, каб. 19

консультації надаються за телефоном 050-987-21-84

21.08.2020 р.

Увага! Термінове повідомлення!

Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області на виконання доручення голови Державної служби України з питань праці (Держпраці) від 11.08.2020 № 302/1/3.3-20 повідомляє, що в вересні 2020 року буде розпочато інспекційну компанію з питань виявлення неоформлених трудових відносин.

Якщо виникають запитання з приводу належного оформлення трудових відносин – звертайтесь до відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Павлоградському регіоні Управління з питань праці Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (надалі - відділ). У відповідності до вимог «Положення про Державну службу України з питань праці», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 96, фахівці відділу надають безкоштовні консультації та роз’яснення з питань належного оформлення трудових відносин, питань оплаті праці, додержання вимог законодавства при звільненні тощо. Звернутись до відділу мають можливість не тільки роботодавці та наймані працівники, а також особи, що працюють за договорами цивільно-правового характеру та взагалі без оформлення трудових відносин. Прийом громадян здійснюється щопонеділка з 10.00 до 16.00 години за адресою: м. Павлоград, вул. Соборна, 76, каб. 18, консультації надаються також за телефоном 050-987-21-84.

04.06.2020 р.

Питання: Чи має право роботодавець відмовити працівнику у звільненні за власним бажанням?

Відповідь.

Ні, відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, використання примусової праці забороняється. Таким чином, роботодавець зобов’язаний звільнити працівника у випадку отримання заяви про звільнення.

Працівникам слід пам’ятати, що про наступне звільнення їм необхідно письмово повідомляти роботодавця за два тижні. Якщо заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням обґрунтована неможливістю продовжувати роботу (так звана поважна причина) – роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Статтею 38 КЗпПУ визначенні наступні «поважні причини»: переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом. При цьому наведений перелік не є виключним, тобто законодавець допускає наявність й інших поважних причин.

Роботодавцю слід пам’ятати, що записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону. При розірванні трудового договору з ініціативи працівника з причин, за яких законодавство пов'язує надання певних пільг і переваг, запис про звільнення вноситься до трудової книжки із зазначенням цих причин. Наприклад, "Звільнений за власним бажанням" у зв'язку з зарахування у вищий навчальний заклад, ст.38 КЗпП України".

Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 76, каб. 19

консультації надаються за телефоном 050-987-21-84

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Питання: Чи можна звільнити працівника за власним бажання під час лікарняного?

Відповідь.

Так. Звільнення працівника за його бажанням під час тимчасової непрацездатності не заборонено законодавством про працю. Статтею 40 КЗпПУ заборонено в період лікарняного звільнення з ініціативи роботодавця.

З цієї вимоги є винятки. По-перше можливе звільнення за пунктом 5 статті 40 КЗпПУ, який передбачає звільнення у випадку нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.

По-друге це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Окрім цього звільнення з ініціативи роботодавця заборонено також у період перебування працівника у відпустці.

Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 76, каб. 19

консультації надаються за телефоном 050-987-21-84

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Питання: Чи є різниця між звільненням за власним бажанням і звільненням за згодою сторін?

Відповідь.

Так, при звільненні за власним бажанням згода роботодавця не потрібна. Працівник повідомляє роботодавця про звільнення за два тижні письмово (пише заяву) і роботодавець зобов’язаний звільнити працівника у обумовлені у заяві строки згідно з вимогами ч.1 ст.38 КЗпПУ. При припиненні трудового договору за угодою сторін відповідно до п.1 ст.36 КЗпПУ необхідна згода і працівника і роботодавця, також вони домовляються про дату припинення трудового договору.

Роботодавцю слід пам’ятати, що записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Наприклад: "Звільнений в зв'язку з прогулом без поважних причин, п.4 ст.40 КЗпП України"; "Звільнений за власним бажанням" у зв'язку з зарахування у вищий навчальний заклад, ст.38 КЗпП України".

Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 76, каб. 19

консультації надаються за телефоном 050-987-21-84

05.05.2020 р.

Питання: відпустка за власний рахунок, надана на час карантину, надається за взаємною згодою?

Відповідь: Так. Відпустка без збереження заробітної плати, яка надається згідно зі статтею 26 Закону України «Про відпустки» – є відпусткою за угодою сторін. Це означає якщо працівник не згоден, роботодавець не має права відправляти його у таку відпустку.

Питання: Якщо працівник, перебуваючи у відпустці без збереження заробітної плати, яка надана на час карантину, захворів – чи оплатяться йому лікарняні?

Відповідь: Ні. Допомога по тимчасовій непрацездатності за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням не надається. Це зазначено у статті 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV». Оплачуватиметься лише листок непрацездатності, виданий зв’язку вагітністю та пологами.

Питання: Чи буде вираховуватись відпустка без збереження заробітної плати, надана на час карантину, із загального строку надання права на таку відпустку за календарний рік?

Відповідь: Ні, не буде. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 530-IX від 17.03.2020 внесені зміни до статті 84 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) та статті 26 Закону України «Про відпустки». Ними передбачено, що у разі встановлення КМУ карантину, відповідно до закону «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 №1645-ІІІ термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати не включається у строк установлений частиною першою ст.26 Закону України «Про відпустки». Тобто, надалі, після закінчення карантину, працівник також зможе скористатися правом на відпусту без збереження заробітної плати терміном 15 календарних днів.

Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 76, каб. 19

консультації надаються за телефоном 050-987-21-84